Середа, 22.11.2017, 21:37
Вітаю Вас Гість | RSS



Головна » 2014 » Квітень » 24 » Від шкідників і хвороб захисти свій город
03:06
Від шкідників і хвороб захисти свій город

     Шкідники й хвороби рослин можуть завдавати великої шкоди сільському господарству та впливати на їх урожайність. Для успішного використання найбільш досконалих засобів захисту посівів необхідно знати основні їх види, а також заходи боротьби з ними.
    Серед шкідників сільськогосподарських культур найбільш небезпечні комахи - різні види саранових, попелиць (тля), клопів, жуків, метеликів, пильщиків, а також нематод, кліщів, слимаків, гризунів - мишей, пацюків, хом'яків, ховрахів.
    Всі хвороби рослин поділяються на неінфекційні або не паразитарні та інфекційні або паразитарні.

 

Шкідники та хвороби зернових і зернобобових культур

            Клоп-черепашка

    Шкідники. Хоча потенційно пошкоджувати зернові культури може понад 100 видів комах, але найбільш розповсюдженими шкідниками є хлібні клопи (клоп-черепашка, маврська черепашка, австрійська черепашка), клопи-пентатоміди, хлібна жужелиця, попелиці, шведська та гесенська мухи, опоміза пшенична, пильщики, хлібні жуки (жук-кузька, жук-красун, жук-хрестоносець), п’явиці, стеблові блішки, трипси (пшеничний, житній, вівсяний), злакова листокрутка. Також злакові культури пошкоджують багатоїдні комахи: озима та оклична совки, дротянки, личинки хрущів. В окремі роки спалах чисельності дає лучний метелик, а в південних областях зернові можуть бути пошкоджені сарановими.

Хвороби. На зернових культурах розвивається багато фітопатогенних організмів, які причиняють такі види хвороб: сажкові, іржасті, кореневі гнилі, темно–бура, смугаста, сітчаста та облямівкова плямистості, ріжки, борошниста роса, снігова пліснява, бактеріальні та вірусні захворювання, пірикуляріоз рису тощо.

Ураження твердою сажкою

   Відомо, що уражує пшеницю п’ять видів сажок: тверда, летюча, карликова, стеблова та індійська. Тверда сажка. Під дією збудника цієї хвороби, яка поширена майже на всій території України, замість здорового зерна у колосі формуються округлі чорні утворення — мішечки, наповнені масою, що має назву теліоспори, які у період обмолоту пшениці легко руйнуються, в результаті чого збудники твердої сажки потрапляють на поверхню здорових зерен. Джерелом зараження останніх може бути також тара, сівалки та інший незнезаражений матеріал.

Летюча сажка. При ураженні збудником цієї хвороби колосся пшениці виглядає ніби обгорілим. Це явище спричинене утворенням теліоспор гриба замість зав’язі, лусок та остюків. Під час цвітіння рослин збудники хвороби потрапляють на квітки здорової рослини, проростають там, і, як наслідок, відбувається зараження зав’язі, де гриб зберігається у вигляді зачаткового міцелію. В останні роки у різних регіонах України спостерігається значне поширення летючої сажки ячменю.

Стеблова сажка жита характеризується утворенням на стеблах, а іноді і на листках, піхвах та у нижній частині колоса довгастих смуг. Епідерміс у їх межах розтріскується, оголюючи теліоспори гриба.

Фузаріоз колоса інтенсивно проявляється у вологі роки з деяким зниженням температури в період дозрівання зерна. Ділянки, уражені хворобою, набувають блідо–рожевого відтінку. Вживання хліба, виготовленого із зараженого зерна, може призвести до патології малого мозку людини, розладу травлення тощо.

Ріжки спостерігаються на житі, пшениці, ячмені, вівсі, просі, злакових травах. При ураженні цією хворобою на колосках і волоті злаків замість зерна формуються чорні склероції. Вживання борошна із зерна з домішкою ріжків понад 0,5 % може викликати отруєння людей і тварин.

Бура іржа

      З іржастих хвороб найпоширенішою є бура іржа, яка проявляється на листках і піхвах рослин у вигляді бурих (уредіній), а пізніше — чорних, із глянцевим відтінком (телій) пустул.

Борошниста роса спостерігається на всіх надземних органах рослин у вигляді білого павутинного нальоту, який пізніше набуває борошнистого вигляду.

Кореневі гнилі характеризуються ураженням первинних і вторинних коренів підземного міжвузля епікотиля та основи стебла. Хвороба часто супроводжується загибеллю сходів, відмиранням продуктивних стебел і білоколоссям.

Розрізняють декілька типів кореневих гнилей. На кукурудзі спостерігаються фузаріозна, вугільна, біла і бактеріальна гнилі стебел та коріння, а також фузаріоз, червона гниль, нігроспороз, сіра гниль, пліснявіння, бактеріоз і біль качанів.

Із бактеріальних хвороб найпоширенішими і шкідливими є чорний, плямистий, базальний і бурий бактеріози, плямистий, а також жовтий (слизистий) бактеріоз (карантинні об’єкти). Джерелами інфекції є уражені неперегнилі рештки рослин і зерно.

Серед вірусних хвороб найбільш розповсюдженими є мозаїка озимої пшениці, смугаста мозаїка, мозаїка стоколосу безостого і карликовість. На ячмені спостерігається штрихувата мозаїка, жовта карликовість та жовта мозаїка. На вівсі та на інших зернових культурах проявляється також заляльковування.

На кукурудзі хвороби розвиваються як під час вегетації рослин, так і при зберіганні качанів та зерна. Широким поширенням характеризуються пухирчаста і летюча сажки, іржа, стеблові та кореневі гнилі, диплодіоз, нігроспороз, біль та бактеріоз качанів, пліснявіння качанів і зерна тощо.

Шкідники і хвороби картоплі та овочевих культур

Колорадський жук

Шкідники. Колорадський жук - один із найнебезпечніших шкідників картоплі. Об'їдаючи листя й ушкоджуючи бульби картоплі жуки і личинки завдають величезної шкоди майбутньому врожаю. Боротьба з колорадським жуком. Отрутохімікати застосовувати лише при масовому нашестя шкідників, останній раз обприскування проводити за 30 днів до збирання картоплі. В якості захисту від жука рослинами репелентами, застосовуйте посів календули між рядками, жуки не терплять цього запаху.
Можна рекомендувати посів картоплі разом з насінням бобів або квасолі. При цьому ви в кожну лунку разом з картоплею кидаєте насіння бобових. Інший захистом є висаджування часнику між рядками.

Капустянка (медведка)

    Капустянка (медведка) - широко розповсюджена комаха. Шкодять як личинки, так і доросла комаха, перегризаючи стебла і коріння рослин. Навесні на початку травня капустянка риє у ґрунті ходу і влаштовує собі нору, в якій відкладає яйця до 500 штук. Через два тижні виводиться потомство.

Боротьба з капустянкою. Комаху відлякує запах хризантем. Регулярно навесні оглядайте ґрунт, при появі на поверхні характерних викидів землі від риття ходів капустянки, спробуйте в цьому місці розкопати її нору, звісно вона знаходиться досить глибоко. Капустянка регулярно робить ходи для вентиляції відкладених яєць, тому регулярне глибоке розпушування руйнує ці ходи.Інший спосіб, влити в ходи капустянки розчин прального порошку, 4 ложки на 10 літрів води. Капустянка виповзе на поверхню і тут її можна зібрати і знищити, а ті хто не виповзуть загинуть. Ще можна змішати товчену яєчну шкаралупу з  олією і залити цю суміш в ходи капустянки.

Картопляна нематода - дуже небезпечний шкідник. Вражає бульби та корені картоплі. Із-за цього рослина відстає у розвитку, лист жовтіє і зморщується, а бульби дуже дрібні або їх зовсім немає. Заходи боротьби з картопляною нематодою. Уражені рослини викопують з грудкою землі і спалюють на вогнищі при сильному вогні. Після збирання врожаю картоплі, його треба ретельно промити, необхідно також очистити формаліном всі городні інструменти. Для очищення зараженої ділянки необхідно на ньому посіяти озиму жито вона виділяє в ґрунт колліни - речовини, які гублять нематоду.

Фітофтороз

Хвороби. Картопля значно уражується збудниками хвороб як у період вегетації, так і під час зберігання. У роки з достатньою кількістю опадів у період вегетації переважно поширені грибні хвороби: фітофтороз, різні види парші, рак, а також бактеріози (чорна ніжка, кільцева гниль). В умовах високої температури і незначної кількості опадів інтенсивно розвиваються також вірусні хвороби — стовбур, смугаста мозаїка, крапчастість, кучерявість тощо. Важливим є використання стійких до хвороб сортів, дотримання сівозміни, вирощування здорового насіннєвого матеріалу, захист посівів від шкідників–перенощиків вірусів та інших збудників хвороб.

До найпоширеніших хвороб капустяних культур відносяться чорна ніжка, кила, фомоз, несправжня борошниста роса, судинний бактеріоз, чорна плямистість, біла і сіра гнилі.

На цибулі інтенсивно розвиваються несправжня борошниста роса (пероноспороз), сажка і шийкова гниль. Серед хвороб помідорів негативно впливають на врожайність та якість плодів фітофтороз, бактеріальний рак, чорна бактеріальна плямистість, бура плямистість, септоріоз і штрихуватість, чорна та верхівкова гнилі, тютюнова мозаїка та огіркова мозаїки, бронзовість тощо. Широко поширеними хворобами гарбузових культур є кореневі гнилі, антракноз, борошниста роса, пероноспороз, кутаста плямистість огірка, судинний бактеріоз огірка, звичайна огіркова мозаїка, фузаріозне в’янення.

Шкідники та хвороби садів і ягідників

Яблуневий квіткоїд.

Шкідники. Яблуневий квіткоїд. В Європейській частині поширений скрізь, де росте яблуня. Може пошкоджувати і грушу. Зимують жуки під опалими листками, у щілинах кори і верхніх шарах ґрунту. Рано навесні жуки з'являються на деревах і пошкоджують бруньки й бутони. Букарка поширена по всій території України, в Криму. Пошкоджує бруньки і листки різних плодових дерев. Яблунева плодожерка поширена скрізь, де є її основна кормова порода - яблуня. Крім того, пошкоджує грушу, айву, іноді кісточкові. Літ метеликів починається під час цвітіння яблуні. Яблунева міль зустрічається скрізь, де росте яблуня. Поширена по всій Україні. Метелики літають у липні. Американський білий метелик поширений у Закарпатті та в Криму, Одеській, Донецькій і Вінницькій областях, є об'єктом внутрішнього карантину. Пошкоджує всі плодові культури.Червоний плодовий кліщ дуже поширений. Пошкоджує переважно яблуню, грушу, сливу, черешню, абрикос.                                                

                                                                                                                                        Парша яблуні

Хвороби. Усі плодові та ягідні культури, що вирощуються в різних регіонах України, уражуються збудниками хвороб, різноманітними як за своїм складом, так і за характером ураження. Найбільш поширеними і шкідливими хворобами плодових культур є парша, чорний рак, моніліоз, інфекційне всихання, бактеріальний рак, клястероспоріоз, гомоз, борошниста роса яблуні, іржа і буруватість листків груші, кокомікоз вишні, полістигмоз сливи, кучерявість і борошниста роса персика, вірусні хвороби.

До найпоширеніших хвороб ягідних культурах належать: смородини та аґрусу — борошниста роса, бокальчаста іржа, антракноз, біла плямистість, махровість смородини, малини — антракноз, хлороз і мозаїка, суниці — біла і бура плямистість листків, сіра гниль ягід.

Ступінь поширення хвороб і втрати врожаю, спричинювані ними, визначаються екологічними умовами тієї чи іншої зони, а також рівнем агротехніки у плодових садах. Система заходів проти хвороб плодових культур передбачає виконання загального комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на підтримання доброго фітосанітарного стану насаджень. За фенологічним календарем слід проводити необхідні заходи у розсаднику і плодоносному саду. В зв’язку з інтенсивним розвитком хвороб та їх великою шкодочинністю навіть на фоні високої агротехніки на плодових культурах необхідно застосовувати дозволені фунгіциди з дотриманням вимог щодо способу, часу, строку останньої обробки (в днях до збирання врожаю).

При виявленні наростів кореневого раку на головному корені або кореневій шийці саджанців їх вибраковують і знищують, у випадку розвитку хвороби на бічних корінцях їх обрізують і спалюють, а всю кореневу систему дезинфікують 1%–м розчином мідного купоросу. При цьому корені занурюють у розчин на 5 хвилин, після чого промивають у чистій воді.

Восени та у ранньовесняний періоди важливо провести заходи проти резервації збудників багатьох хвороб. У фазі "зеленого конусу" дерева обприскують 3%–ю бордоською рідиною. Цей захід є ефективним проти моніліозу та клястероспоріозу абрикоса, кучерявості листків персика, парші яблуні і груші, хвороб сливи і черешні тощо.

Після цвітіння та протягом літа для профілактики парші, чорного раку, іржі, бактеріального раку, плямистостей листків, плодової гнилі та інших хвороб проводять обробку дерев фунгіцидами з урахуванням необхідності чергування препаратів з різним механізмом дії і кратністю застосування.

Багатоїдні шкідники

Дротяники - личинки жуків-коваликів. На Україні різні культури пошкоджують види смугастий степовий і темний. Дротяники вигризають ходи різної довжини у набубнявілому насінні, в проростках і стебельцях сходів, а також у прикореневій частині стебельця. Личинки розвиваються в ґрунті 3-4 роки. Дорослі жуки майже не шкодять.                  

Хрущі             

Хрущі. Найбільше шкодять такі види, як західний, східний, травневий та мармуровий хрущі. Жуки з'являються перед цвітінням плодових культур. Літають після заходу сонця. Личинки пошкоджують коріння різних рослин, розвиваються протягом 2-4 років.
Совка-гамма. Перше покоління метеликів з'являється у травні. Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Гусениці пошкоджують понад 100 видів різних рослин, грубо об'їдаючи листки й генеративні частини. Зимують у різних фазах розвитку. На Україні розвивається 3 покоління на рік.                                                                     

                                                                                       Лялечка та доросла особа капустяної совки
Капустяна совка. Метелики з'являються у травні - червні. Шкідник належить до групи надземних совок (гусениці її пошкоджують надземні частини рослин). Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Зимує шкідник у фазі лялечки в ґрунті. На Україні розвивається 2 покоління.
Озима совка - один з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських рослин. Гусениці пошкоджують більш як 147 видів рослин. На Україні дає 2 покоління за рік. Зимують дорослі гусениці у ґрунті, навесні вони заляльковуються у верхньому шарі ґрунту. Самки відкладають яйця на рештки бур'янів та культурні рослини. Особливо великої шкоди завдають гусениці першого покоління молодим рослинам буряків, а другого покоління пошкоджують сходи озимої пшениці, жита та інших культур.
Лучний метелик. Метелики першого покоління вилітають із лялечок у другій половині травня. Самки відкладають яйця на листки різних рослин і рослинні рештки. Гусениці живляться надземними частинами рослин, об'їдаючи листки, стебла, квітки і зав'язі, трохи обплутуючи пошкоджені частини павутиною. Зимують дорослі гусениці в коконах у ґрунті. Залежно від умов може давати 2-3 покоління.
Стебловий кукурудзяний метелик. Зимують дорослі гусениці в рештках рослин, якими живилися. Навесні вони заляльковуються. Метелики з'являються на полях незадовго до викидання кукурудзою волотей і відкладають яйця. Гусениці ховаються під обгортки качанів, у листки, де живляться м'якими частинами рослини, потім вгризаються всередину стебла, де вигризають довгі ходи і переміщуються ближче до основи стебла. На Україні стебловий метелик дає одне покоління.

Заходи боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур

Агротехнічні заходи можуть змінювати мікроклімат (температуру і вологість) у травостої польових культур, умови життя комах і збудників хвороб у несприятливий для них бік розвитку.
Високий агрофон сприяє одержанню високого врожаю, загибелі багатьох шкідників і збудників хвороб, підвищенню стійкості рослин проти пошкодження.
Раціональне розміщення й чергування культур у сівозміні, вибір кращих попередників, дотримання оптимальних строків сівби і глибини загортання насіння мають велике значення в запобіганні розвитку тих шкідливих організмів, які продовжують свій цикл розвитку на рослинних рештках, нагромаджуються у ґрунті й здатні довгий час бути життєздатними.
На стійкість рослин проти шкідливих організмів позитивно впливає правильна система удобрення, своєчасний і якісний догляд за посівами (боронування сходів, обробіток ґрунту в міжряддях, боротьба з бур'янами). Знищення бур'янів заважає розселенню комах і поширенню збудників хвороб.
Важливим заходом є впровадження у виробництво стійких сортів, а також дотримання правильної системи насінництва. При розміщенні посівів слід дотримуватись просторової ізоляції, яка утруднює переліт комах і запобігає перезараженню рослин збудниками хвороб.
Хімічні заходи боротьби з шкідниками і хворобами рослин. Основою хімічного методу є використання отруйних для шкідливих організмів хімічних сполук -пестецидів, які залежно від призначення поділяють на інсектициди - препарати, які застосовують проти шкідливих комах; акарициди - проти кліщів; зооциди - протигризунів; фунгіциди - піроти збудників хвороб, нематоциди - проти нематод і гербіциди - проти бур'янів.
У даний час роль хімічних засобів боротьби зростає, в зв'язку з цим налагоджено виробництво препаратів комплексної і комбінованої дії проти шкідників і збудників хвороб (фентіурам, тигам, меркургексан, гептатіурам), а також препаратів системної та внутрірослинної дії (віта-вакс, фозалон, фундазол).
Тепер до пестицидів пред'являються нові вимоги - бути високотоксичними для шкідливих організмів, малотоксичними для. рослин, людини і теплокровних тварин і нездатними нагромаджуватись в оброблених рослинах.

Переглядів: 2438 | Додав: МАРЯНА | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Наше опитування
Чи знайшли ви корисну інформацію для себе на нашому сайті
Всього відповідей: 7
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0