Субота, 23.06.2018, 01:30
Вітаю Вас Гість



FAQ

Головна » FAQ [ Додати питання ]

На Ваше питання надаємо деякі роз’яснення стосовно отримання спеціальної бюджетної дотації на молодняк ВРХ׃
Відповідно до п.5,6 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року “Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету” дотація за молодняк виплачується фізичним особам за утримання молодняку великої рогатої худоби (далі - молодняк) в їх домогосподарствах (далі - господарства) та збереження його до певного віку на дату подання відповідних документів.

Дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується за утримання молодняку, який на момент подання фізичними особами вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі:

250 гривень за голову - за молодняк віком від 3 до 6 місяців;

500 гривень за голову - за молодняк віком від 6 до 9 місяців;

750 гривень за голову - за молодняк віком від 9 до 12 місяців;

1000 гривень за голову - за молодняк віком від 12 до 15 місяців.

У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується фізичним особам за збереження молодняку у розмірі 250 гривень за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення ним п’ятнадцятимісячного віку.

У разі утримання фізичними особами в своїх господарствах молодняку, набутого шляхом його переміщення від інших власників, бюджетна дотація за молодняк виплачується у розмірі 250 гривень за кожні повні три місяці його утримання в такому господарстві до досягнення ним п’ятнадцятимісячного віку.

Датою переміщення молодняку вважається дата прибуття тварини в господарство нового власника, зазначена у паспорті великої рогатої худоби, засвідчена печаткою дільничної або районної лікарні ветеринарної медицини, або дата видачі паспорта великої рогатої худоби новому власникові.

Для отримання дотації за молодняк фізичні особи подають за місцезнаходженням господарства сільським, селищним чи міським радам копії таких документів:

паспортів великої рогатої худоби і ветеринарних карток до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку - виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

паспорта особи;

довідки або договору про відкриття рахунка в банку;

документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті).

Зазначені документи приймаються щомісяця до першого числа наступного місяця та до 1 грудня в порядку черговості їх надходження, про що робиться запис у журналі обліку, форму якого встановлює Мінагрополітики. Підставою для внесення до журналу відомостей про наявність у фізичної особи поголів’я молодняку, крім зазначених документів, є запис у погосподарській книзі, що ведеться сільською селищною чи міською радою, або у разі, коли селищною чи міською радою не ведеться погосподарський облік, - видана ними довідка про підтвердження наявності на відповідну дату у зазначених в реєстрі фізичних осіб молодняку великої рогатої худоби, який утримується в їх господарствах.

250 гривень за голову - за молодняк віком від 3 до 6 місяців;

500 гривень за голову - за молодняк віком від 6 до 9 місяців;

750 гривень за голову - за молодняк віком від 9 до 12 місяців;

1000 гривень за голову - за молодняк віком від 12 до 15 місяців.

У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується фізичним особам за збереження молодняку у розмірі 250 гривень за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення ним п’ятнадцятимісячного віку.
Додав: Лешко Сегій

Відповідно до с.5. Закону України “Про доступ до публічної інформації” повідомляємо, що доступ до публічної інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
на інформаційних стендах;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Реалізація права на доступ до публічної інформації за інформаційним запитом.
Стаття 19.Оформлення запитів на інформацію
1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
4. Письмовий запит подається в довільній формі.
5. Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 жовтня 1998 р. № 1597
Київ
Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 145 від 14.02.2001
№ 1588 від 25.10.2002
№ 1091 від 17.07.2003
№ 1196 від 15.12.2005
№ 560 від 18.06.2008
№ 506 від 17.05.2012}
На виконання статті 1 Указу Президента України від 27 березня 1998 р. № 222 "Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі (додається).
2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і Міністерству фінансів надавати фондам підтримки індивідуального житлового будівництва на селі методичну допомогу в запровадженні Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 560 від 18.06.2008, № 506 від 17.05.2012}
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 34
________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 жовтня 1998 р. № 1597
ПРАВИЛА
надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі
{У тексті Правил слово "Мінагропром" в усіх відмінках замінено словом "Мінагрополітики" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001}
{У тексті Правил слово “Мінагрополітики” замінено словом “Мінрегіон” у відповідному відмінку, а слово “Мінекономіки” - словом “Мінекономрозвитку” згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
1. Ці Правила визначають відповідно до Указу Президента України від 27 березня 1998 р. № 222 "Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" умови і порядок надання фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (далі - фонди) пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі на виконання регіональних програм "Власний дім" і є основою для розроблення відповідних регіональних правил з урахуванням місцевих умов.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми “Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла” є Мінрегіон, а одержувачами бюджетних коштів - фонди.
{Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
I. Загальні положення
2. Терміни, що вживаються у цих Правилах, мають таке значення:
кредит - сума коштів або матеріальні ресурси у грошовому виразі, що надаються індивідуальним забудовникам за рахунок кредитних ресурсів фондів для фінансування спорудження житлових будинків з надвірними підсобними приміщеннями та добудови незавершених житлових будинків, спорудження інженерних мереж, підключення їх до існуючих комунікацій, а також придбання незавершеного будівництвом та готового житла за результатами оцінки, проведеної відповідно до законодавства, та його реконструкції (далі - об’єкт кредитування);
{Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 145 від 14.02.2001, № 560 від 18.06.2008, № 506 від 17.05.2012}
кошти на обслуговування кредиту - частина коштів з перерахованих на рахунки фондів від обсягу проведеного кредитування індивідуальних сільських забудовників, що спрямовується на витрати, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту банківськими установами, та на витрати, пов'язані з утриманням фондів;
{Пункт 2 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
кредитна угода - угода, укладена відповідно до цих Правил між фондом та індивідуальним забудовником (позичальником), яка визначає суму кредиту, умови надання кредиту позичальникові, погашення позичальником заборгованості за кредит та внесення плати за користування ним;
{Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
відділення фонду - представник фонду або його структурний підрозділ, якому фонд делегує частину своїх повноважень і прав у відносинах з юридичними і фізичними особами у процесі формування та використання кредитних ресурсів фонду.
3. Кредитування фондами будівництва житла на селі є прямим, адресним (цільовим), зворотним і здійснюється у межах наявних кредитних ресурсів фондів.
4. Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують об’єкти кредитування в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району (далі - індивідуальні забудовники).
{Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ № 1091 від 17.07.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
Право одержання кредиту відповідно до цих Правил надається індивідуальному забудовникові тільки один раз.
Визначені у цих Правилах умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.
5. Фондами може здійснюватися страхування коштів кредитів відповідно до законодавства.
II. Умови надання кредиту індивідуальним забудовникам
6. Кредит індивідуальному забудовнику надається на термін до 20 років, а молодим сім'ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім'ям (мати(батько) віком до 35 років) - до 30 років, з внесенням за користування ним плати у розмірі трьох відсотків річних.
{Абзац пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 145 від 14.02.2001, № 1196 від 15.12.2005}
Позичальник, який має трьох і більше дітей (у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням), звільняється від сплати відсотків за користування пільговим кредитом протягом дії кредитної угоди починаючи з дати подання копії підтвердних документів (свідоцтва про народження дітей, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування).
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001; в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
7. Індивідуальні сільські забудовники користуються державним пільговим кредитом за умови їх проживання (або переселення для постійного проживання) у сільській місцевості в межах сіл і селищ, а також за межами сіл і селищ у відокремлених фермерських садибах та підтвердження ними своєї платоспроможності.
{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
8. Індивідуальні забудовники, яким надаватиметься кредит, визначаються фондами за поданням їх відділень на підставі списків, затверджених органами місцевого самоврядування.
У першочерговому порядку кредит надається індивідуальним забудовникам для завершення раніше розпочатого будівництва та молодим спеціалістам, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, зазначених у пункті 4 цих Правил.
{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
9. Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та граничного розміру кредиту в сумі 100 тис. гривень для добудови, реконструкції будинку, придбання житла і 200 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку.
{Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1196 від 15.12.2005; в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
Сума кредиту може змінюватися відповідно до змін вартості будівництва, що виникли за період будівництва. У зв'язку з цим виконуються додаткові розрахунки та в установленому порядку вносяться зміни до кредитної угоди.
III. Порядок оформлення і видачі кредиту
10. Надання кредиту здійснюється на підставі кредитної угоди, що укладається після підтвердження права позичальника на його одержання та визначення суми кредиту.
11. Для підтвердження права на одержання кредиту та визначення його суми індивідуальний забудовник подає фондові:
1) заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
2) клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
3) паспорт громадянина України;
4) довідку про склад сім’ї;
5) документи, необхідні для визначення рівня платоспроможності позичальника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні 12 місяців);
6) довідку, видану органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про наявність (або відсутність) приватного житла;
7) копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
8) проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
9) довідку про працевлаштування на підприємстві, в установі та організації, зазначених у пункті 4 цих Правил;
10) заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла).
{Пункт 11 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
12. Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих відповідно до пункту 11 цих Правил документів у термін не пізніше 30 днів з дати реєстрації заяви забудовника.
У разі прийняття рішення про відмову у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду в місячний термін у письмовій формі повідомляє про це індивідуального забудовника з обгрунтуванням причин відмови.
Позитивне рішення виконавчого органу фонду є підставою для укладення з індивідуальним забудовником кредитної угоди.
У разі прийняття виконавчим органом фонду позитивного рішення щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла гарантійний лист про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла. Власник письмово повідомляє фонд про надходження гарантійного листа. Остаточні розрахунки за придбане позичальником житло проводяться фондом після оформлення договору купівлі-продажу житла і подання фонду засвідченої в установленому порядку копії зазначеного договору.
{Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
13. Кредитна угода укладається відповідно до законодавства з урахуванням вимог цих Правил.
Зміни та доповнення до кредитної угоди оформляються додатковою угодою і є невід'ємною частиною кредитної угоди.
14. Зобов'язання позичальника за кредитною угодою мають забезпечуватися такими способами:
договором поруки, оформленим в установленому порядку;
{Абзац другий пункту 14 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
договором про іпотеку будівель, що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
договором застави іншого майна та майнових прав.
{Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001}
15. Кредитна угода укладається на всю суму кредиту, яка видається частинами, поетапно (чотири етапи) згідно з графіком будівництва:
перший етап - земляні роботи, спорудження фундаменту та цокольної частини будинку (з перекриттям), гідроізоляційні роботи;
другий етап - спорудження поверхів будівлі, придбання та встановлення віконних і дверних блоків, спорудження даху, покрівлі;
третій етап - внутрішні опоряджувальні роботи, облаштування внутрішніх систем інженерного забезпечення, спорудження господарських будівель;
четвертий етап - зовнішні опоряджувальні роботи, зовнішні інженерні мережі, спорудження під'їздів та підходів.
За згодою сторін кредитної угоди графік будівництва може бути змінений.
Графік будівництва з визначеними термінами виконання етапів є складовою кредитної угоди.
16. Кредит може надаватися позичальникові матеріальними ресурсами, необхідними для житлового будівництва, або коштами у безготівковій формі залежно від умов кредитної угоди.
{Абзац другий пункту 16 виключено на підставі Постанови КМ № 1196 від 15.12.2005}
17. Видача кредиту здійснюється в міру виконання робіт згідно з актами про завершені етапи будівництва, складеними позичальником, підрядною організацією та відділенням фонду, а у разі виконання робіт власними силами позичальника - позичальником і відділенням фонду.
Порядок видачі кредиту для спорудження інженерних мереж, підключення їх до наявних комунікацій визначається кредитною угодою.
{Абзац другий пункту 17 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
Позичальник може одержати кошти авансом у безготівковій формі на придбання будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання в розмірі до 30 відсотків суми кредиту, якщо це обумовлюється кредитною угодою.
{Абзац третій пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
18. Термін використання кредиту обумовлюється у кредитній угоді і не повинен перевищувати двох років з дня одержання першої його частини.
19. Оформлення, облік і контроль за здійсненням операцій з надання кредитів ведеться згідно із законодавством.
IV. Умови погашення кредиту та внесення інших платежів, які мають передбачатися у кредитних угодах
20. Погашення кредиту та внесення плати за користування ним розпочинається позичальником через два місяці після завершення терміну використання кредиту, встановленого в пункті 18 цих Правил.
21. Погашення кредиту та внесення плати за користування ним може проводитися коштами та/або частково чи повністю сільськогосподарською продукцією власного виробництва за цінами та на умовах, визначених кредитною угодою, рівними частинами щоквартально, до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, або до 30 листопада поточного року. Погашення позики в останній рік повинно бути проведено до закінчення терміну кінцевого погашення кредиту.
За еквівалент розрахунків при визначенні обсягу коштів або сільськогосподарської продукції, що підлягають сплаті в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним, береться 1 кг живої маси великої рогатої худоби за орієнтовними цінами на час укладення кредитної угоди з уточненням у подальшому на час видачі та погашення кожної частини кредиту.
{Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001}
Рівень орієнтовних цін на сільськогосподарську продукцію визначається фондами згідно з ціновою інформацією Ради міністрів Автономної Республіки Крим та облдержадміністрацій на час укладення кредитних угод.
{Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001}
22. За бажанням позичальника може передбачатися дострокове погашення кредиту та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.
Забудовник може щороку вносити плату за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитною угодою.
{Пункт 22 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001}
23. У разі порушення умов кредитних угод, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням, фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими угодами. За прострочення платежу нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу.
{Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1196 від 15.12.2005}
24. Оформлення, облік і контроль за здійсненням операцій з погашення кредитів ведеться згідно із законодавством.
25. Факт повного виконання позичальником фінансових зобов'язань за кредитною угодою оформляється відповідним актом сторін кредитної угоди.
26. У разі невиконання позичальником умов кредитної угоди фонд відповідно до законодавства здійснює заходи щодо стягнення заборгованості та інші дії, передбачені умовами кредитної угоди.
V. Контроль за цільовим використанням коштів кредиту
27. У разі подання позичальником недостовірних даних у документах для отримання кредиту, передбачених цими Правилами, до нього застосовуються санкції, передбачені законодавством.
28. Позичальники надають представникам фондів можливість безперешкодного огляду об’єктів кредитування і проведення перевірки документів, які підтверджують фактичні витрати та цільове використання кредиту, про що складається відповідний акт.
{Пункт 28 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
29. Мінфін і місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням фондами вимог законодавства під час видачі, обслуговування та погашення кредиту.
30. Посадові особи, які допустили порушення умов цих Правил, несуть відповідальність згідно із законодавством.
VI. Визначення обсягів бюджетних коштів для надання кредитів індивідуальним забудовникам на селі та їх розподіл
31. Під час складання проектів державного та місцевих бюджетів фонди визначають потребу у коштах для пільгового кредитування індивідуального житлового будівництва на селі.
Пропозиції фондів щодо обсягу коштів, необхідних для цього виду кредитування у державному бюджеті, в установленому порядку подаються Мінрегіону, а стосовно місцевих бюджетів - Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям.
32. Узагальнені дані щодо обсягу коштів, необхідних для пільгового кредитування індивідуального житлового будівництва на селі у державному бюджеті, з пропозиціями про їх розподіл між Автономною Республікою Крим, областями і м. Севастополем та з відповідними розрахунками Мінрегіон подає Мінфіну та Мінекономрозвитку.
33. Мінфін, Мінекономрозвитку під час складання проекту державного бюджету на основі розрахунків, поданих Мінрегіоном, передбачають обсяги кредитування індивідуального житлового будівництва на селі (програма "Власний дім") з виділенням їх у бюджетній класифікації окремим рядком.
34. Мінрегіон за погодженням з Мінфіном та Міжвідомчою координаційною комісією з питань підтримки індивідуального житлового будівництва на селі здійснює протягом п’яти робочих днів розподіл коштів загального фонду державного бюджету, передбачених за програмою “Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла”, між регіонами:
{Абзац перший пункту 34 в редакції Постанови КМ № 506 від 17.05.2012}
60 відсотків обсягу - пропорційно до фактичних обсягів видатків місцевих бюджетів та інших джерел для надання пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам;
30 відсотків обсягу - пропорційно до чисельності сільського населення регіону;
10 відсотків обсягу - з урахуванням ефективності використання бюджетних коштів за відповідними критеріями (обсяги повернутих кредитів, введеного в експлуатацію житла, вартість одиниці житла).
Кошти спеціального фонду державного бюджету розподіляються між регіонами в межах фактичного обсягу повернення коштів, наданих для кредитування індивідуальних сільських забудовників у регіонах.
Мінрегіон подає Казначейству розподіл відкритих асигнувань, передбачених для кредитування індивідуального житлового будівництва на селі, за територіями у розрізі фондів відповідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого в установленому законодавством порядку. Кошти з інших джерел фінансування перераховуються безпосередньо на рахунки фондів у встановленому порядку.
{Абзац шостий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
Мінрегіон за погодженням з Мінфіном та Міжвідомчою координаційною комісією з питань підтримки індивідуального житлового будівництва на селі може здійснювати перерозподіл коштів загального фонду державного бюджету між регіонами пропорційно до потреби, визначеної у пропозиціях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Севастопольської міської держадміністрацій щодо зменшення обсягів бюджетних коштів у разі неможливості їх використання або необхідності збільшення обсягів у межах річного ліміту асигнувань.
{Абзац сьомий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
У разі наявності бюджетної заборгованості минулих років бюджетні кошти використовуються для її погашення.
{Пункт 34 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
{Пункт 34 в редакції Постанови КМ № 145 від 14.02.2001; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1588 від 25.10.2002; в редакції Постанови КМ № 560 від 18.06.2008}
35. Складення та подання фінансової та бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.
{Пункт 35 в редакції Постанови КМ № 560 від 18.06.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 506 від 17.05.2012}
36. Сформовані за рахунок бюджетних джерел кошти фондів, які не використано у звітному бюджетному році, вилученню не підлягають і використовуються за призначенням у наступному році.
37. Кошти, які надходять від погашення кредитів, наданих позичальникам за рахунок державного бюджету зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування індивідуального житлового будівництва на селі.
{Правила доповнено пунктом 37 згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1588 від 25.10.2002, № 506 від 17.05.2012}
38. Витрати фондів для надання фінансової підтримки індивідуальним забудовникам та за іншими напрямами діяльності, передбаченими пунктом 7 Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1211, фінансуються відповідно до затверджених облдержадміністраціями кошторисів за рахунок коштів, одержаних фондами від проведення кредитування індивідуальних сільських забудовників, включаючи кошти, що надходять від сплати відсотків за користування кредитами за рахунок державного бюджету, та за рахунок інших джерел фінансування, крім асигнувань коштів по державному бюджету.
{Правила доповнено пунктом 38 згідно з Постановою КМ № 145 від 14.02.2001, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1588 від 25.10.2002}

Відповідно до Закону України “Про фермерське господарство“ відділ агропромислового розвитку надає деякі роз’яснення щодо створення фермерського росподарства, а саме:

СТВОРЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Громадяни, які мають право на створення
фермерського господарства

Право на створення фермерського господарства має кожний
дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та
виявив бажання створити фермерське господарство.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право
облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського
господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний
доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів
фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів,
то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби,
якій надається поштова адреса.

Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з
розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими
будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними
насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Для облаштування відокремленої садиби фермерському
господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво
під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і
радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем.

Переселенцям, які створюють фермерське господарство в
трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається
Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога
за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для
ведення фермерського господарства

1. Для отримання (придбання) у власність або в оренду
земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського
господарства громадяни звертаються до відповідної районної
державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду
земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення
фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування
ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у
них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність,
обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив
діяльності фермерського господарства. До заяви додаються
документи, що підтверджують досвід роботи у сільському
господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному
навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у
сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів
України за поданням центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної аграрної політики. { Частину першу
статті 7 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 3523-VI
( 3523-17 ) від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

2. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у
власність або в оренду районна або міська державні адміністрації
або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і
в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною
організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок
Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та
затверджується відповідно до закону.

3. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства
передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із
земель державної або комунальної власності.

4. У разі відмови органів державної влади та органів
місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення
фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду
про задоволення позову є підставою для відведення земельної
ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує
право власності або укладання договору оренди. Відведення
земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після
збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

5. Громадянам України - членам фермерських господарств
передаються безоплатно у власність надані їм у користування
земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена
сільськогосподарського підприємства, розташованого на території
відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які
раніше набули права на земельну частку (пай).

6. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір,
встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у
приватну власність для ведення фермерського господарства на
підставі цивільно-правових угод.

7. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення
фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них
водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих
шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних
систем та інших видів інженерної інфраструктури.

8. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу
сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну
власність для ведення фермерських господарств, за винятком
невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь
фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під
замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право
проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на
земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його
членові на праві приватної власності.

Державна реєстрація фермерського господарства

1. Після одержання засновником державного акта на право
власності на земельну ділянку або укладення договору оренди
земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське
господарство підлягає державній реєстрації у порядку,
встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Надання допомоги фермерським господарствам

1. Новоствореним фермерським господарствам у період
становлення (перші три роки після його створення, а у
трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років), фермерським
господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським
господарствам, які провадять господарську діяльність та
розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях,
визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та
іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок
державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український
державний фонд підтримки фермерських господарств. { Абзац перший
частини першої статті 9 в редакції Закону N 2864-IV ( 2864-15 )
від 08.09.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1048-VI
( 1048-17 ) від 03.03.2009 }

Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного
бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських
господарств.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на
підтримку фермерських господарств.

2. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на
меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також
на консервацію та рекультивацію малопродуктивних
сільськогосподарських угідь, на придбання сільськогосподарської
техніки (комбайнів, тракторів, автомашин, бульдозерів, сівалок
тощо).

3. За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам
може надаватися допомога у будівництві об'єктів виробничого і
невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо
землеустрою.

4. Порядок використання коштів Державного бюджету України для
надання підтримки новоствореним фермерським господарствам,
фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами,
фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність
та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських
територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів
України, та іншим фермерським господарствам установлюється
Кабінетом Міністрів України ( 1102-2004-п ).

Український державний фонд підтримки фермерських
господарств

Український державний фонд підтримки фермерських господарств
є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації
державної політики щодо фінансової підтримки становлення і
розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту
( v0119555-04 ), який затверджується центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної
політики.

Використання коштів Українського державного фонду
підтримки фермерських господарств

Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських
господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та
фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами,
фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність
та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських
територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів
України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на
поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка
надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на
забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських
господарств.

Новоствореним фермерським господарствам та фермерським
господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським
господарствам, які провадять господарську діяльність та
розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях,
визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на
безповоротній основі кошти надаються на такі цілі: відшкодування
вартості розробки проектів відведення земельних ділянок для
ведення фермерського господарства; відшкодування частини витрат,
пов'язаних із сплатою відсотків за користування кредитами банків,
та часткову компенсацію витрат на придбання одного трактора,
комбайна, вантажного автомобіля, будівництво та реконструкцію
тваринницьких приміщень, включаючи вартість проектно-кошторисних
документів, страхування фермерських господарств; підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів фермерських
господарств у сільськогосподарських навчальних закладах;
розширення досліджень з проблем організації і ведення виробництва
у фермерських господарствах, видання рекомендацій з питань
використання досягнень науково-технічного прогресу в діяльності
фермерських господарств. На поворотній основі допомога надається
для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на
здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом
Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
( v0119555-04 ) цілі під гарантію повернення строком від трьох до
п'яти років.

Іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок
Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через
Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на
поворотній основі строком до п'яти років на такі цілі: придбання
техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, на виробництво та
переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та
реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі
житлових, закладення багаторічних насаджень, розвиток кредитної та
обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорацію земель.

Див. Постанову Кабінету Міністрів України
від 5 жовтня 1998 р. № 1597
"Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"

Форма входу

Пошук
Наше опитування
Чи знайшли ви корисну інформацію для себе на нашому сайті
Всього відповідей: 8
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0